logo
Миколаївський національний
університет
іменi В.О.Сухомлинського



02
Тра
2018

VІІІ Міжнародна наукова конференція «Аркасівські читання: історичні дослідження на сучасному етапі розвитку гуманітарної науки»

     27–28 квітня 2018 року відбулася VІІІ Міжнародна наукова конференція «Аркасівські читання: історичні дослідження на сучасному етапі розвитку гуманітарної науки».

     Організаторами конференції стали: кафедра історії, етнології та археології навчально-наукового інституту історії, політології та права Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського; Миколаївська обласна організація Національної спілки краєзнавців України; Миколаївський обласний краєзнавчий музей.

     Конференцію присвячено обговоренню актуальних питань у галузі гуманітарної науки. До обговорення представлено доповіді, що репрезентували сучасні дослідження в напрямках археології, історії, історіографії, джерелознавства, етнології, міжнародних відносин та краєзнавства.

     У заході взяли участь дев’яносто дослідників, серед яких представники провідних наукових та музейних установ України; закладів вищої освіти Києва, Винниці, Кривого Рогу, Львову, Миколаєва, Нової Каховки, Одеси, Полтави, Умані, Черкас, Чернівців; зарубіжних наукових установ та університетів (Білорусія, Чехія, США); молоді вчені.

     Учасників привітали:

  • Шитюк Микола Миколайович, директор інституту історії, політології та права Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, доктор історичних наук, професор.
  • Чернявський Валерій Валерійович, заступник директора Миколаївського обласного краєзнавчого музею з наукової роботи, кандидат історичних наук.
  • Гай-Нижник Павло Павлович, доктор історичних наук, академік Української академії наук, завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства.
  • Тригуб Олександр Петрович, голова Миколаївської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор.

 
     Під час роботи конференції відбулося пленарне засідання, робота чотирьох секцій (археологія; історія та міжнародні відносини; етнологія; краєзнавство), проведена екскурсія вулицями старого міста та на території городища доби бронзи Дикий Сад.

     З пленарними доповідями виступили:

  • Артюх Вадим, кандидат історичних наук, ст. науковий співробітник Львівського музею історії релігії (До питання зв’язків між стародавніми цивілізаціями України та Єгипту протягом ІІ–І тис. до н.е.).
  • Бондаренко Дмитро, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту стратегічних досліджень та прогнозів трансатлантичних процесів (Україна і Румунія 1918–1919 та 1940–1941: вивчення проблемних періодів історії).
  • Михайлуца Микола, доктор історичних наук, професор Одеського національного морського університету (Навчально-історична література про адміністрування й релігійну політику в Трансністрії: сутність та глосарій).
  • Гончар Михайло, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри правознавства Новокаховського гуманітарного інституту ВМУРоЛ «Україна» (Реалізація наглядових функцій повітовими училищними радами у другій половині ХІХ століття).
  • Бойко Ярослав, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту фундаментальних досліджень соціально-економічної історії України (Разделение труда и структура занятости у восточных славян Наднепрянской Украины на рубеже XIX–XX вв.).
  • Бобіна Олег, кандидат історичних наук, доцент Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (Кінець революції: соціальне становище і соціальний рух робітництва Миколаєва в 1908‒1909 рр. (за матеріалами «Миколаївської газети»).

 
     У підсумку учасниками конференції відзначено, що в останні роки спостерігається активізація історико-археологічних та етнологічних досліджень. Саме вони стають важливим фактором творчого та об’єктивного пізнання минулого, що має дієвий вплив на формування сучасного суспільства та держави в Україні. Адже історична пам’ять, сформована на основі неупередженого пізнання історії, не тільки поєднує минуле з сучасним, а й вказує на вірний вибір майбутнього. Зазначено, що на сучасному етапі основним завданням історичного дослідження є пошук істини, виявлення нових достовірних фактів, позбавлених сталих міфів та об’єктивна інтерпретація суспільно-значимих подій.

conference2704-2

conference2704-3

conference2704-4

conference2704-1

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

*

captcha *