Напередодні Дня Великої Перемоги «зі сльозами на очах» і величезним трепетом у серці люди поспішають привітати один одного із прийдешнім святом Перемоги.

     Висловити величезну подяку нечисленним свідкам і учасникам тих жорстоких і кровопролитних днів, що забрали стільки невинних життів, у тому числі жінок і дітей.

     Неможливо уявити весь той біль, весь той тягар, через які довелося пройти нашим учасникам і дітям війни.

     Спасибі за все те, що вони зробили для майбутніх поколінь! Спасибі за Перемогу, за свободу, за життя!

     По всій країні стоять пам’ятники, обеліски солдатам Великої Війни, горить вічний вогонь, і 9 травня люди приходять до пам’ятних місць, щоб покласти квіти в знак пам’яті.

     І допоки наступні покоління пам’ятають і відзначають цей день, доти Велика Перемога буде залишатися в людських серцях, тією самою Перемогою весни одна тисяча дев’ятсот сорок п’ятого року, наповненою і радістю, і болем, і щастям, і сумом одночасно.

     Нам дуже важливо, що сьогодні з нами є наші дорогі люди, учасники та діти війни, люди, що працювали на механіко-математичному факультеті. Ви – наш скарб, покоління людей, яке бачило страшну війну своїми очима.

     Ви можете розповісти нам свої спогади, які цінніше будь-яких книг, правдивіше будь-яких слів. Ваші емоції – найщиріші, ваша довге життя – це велике чудо. Будь ласка, живіть довго для нас, для своїх онуків і правнуків.

     Зі святом, наші дорогі ветерани!

Із повагою, студенти, співробітники механіко-математичного факультету.