В народі говорили: «Зима прийшла і празничків привела». І дійсно: взимку ледь не кожного дня — свято. Однак з-поміж усіх «празників» 13 грудня — день Андрія Первозваного був одним з найочікуваніших і найвеселіших. Недарма подекуди його називали ще «великими вечорницями». Хоч Андрій Первозванний — християнський святий, але звичаї і обряди в цей день мали дохристиянський характер: вгадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання «калити». Саме Калитою і називали часто наші предки андріївські вечорниці — за назвою солодких коржів, які випікали спеціально на свято.

     Власне, про те, як святкували вечорниці, чому свято вважалося парубочим і до яких ворожінь вдавалися дівчата, аби передбачити долю і дізнавалися студенти першого курсу 108 групи разом з викладачами кафедри початкової освіти (Тимченко А.А., Білявська Т.М. і Бреславська А.Б.) факультету педагогічної та соціальної освіти.