32 місяці – з 1 серпня 1941 року по 31 березня 1944 року йшла на території Миколаївщини Друга світова війна. На бій ішли мобілізовані і добровольці, чоловіки і жінки, робітники і селяни, люди різних поколінь, національностей, професій. На захист рідної землі стали всі: молодь, якій судилося дивом вижити в голодному 1933, в`язні сталінських таборів.

     На території області розгорнулася підпільна і партизанська боротьба. Партизани і підпільники застосували різноманітні форми боротьби: випускали листівки та відозви із закликами до боротьби з окупантами, проводилась диверсійна робота, масовий саботаж населенням області військових, економічних і політичних заходи окупантів. Важливе місце в діяльності підпільних організацій і груп посідали бойові операції по знищенню пального, продовольства, винищенню особового складу гітлерівських військ, а також здійснення диверсійних актів на транспорті, псування телеграфно-телефонного зв’язку, значна робота проводилась по звільненню з таборів військовополонених.

     За мужність і героїзм у боротьбі з німецько-румунськими загарбниками звання Героя Радянського Союзу посмертно були удостоєні чотири підпільники: Віктор Олександрович Лягін, Володимир Степанович Моргуненко, Парфентій Гречаний, Даша Дяченко, більше тисячі підпільників і партизан області нагороджені орденами і медалями. Про них нагадують меморіальні дошки, пам’ятники, вулиці, названі іменами героїв, обеліски і кургани слави. Але події тих грізних днів ніколи не згаснуть у пам’яті народній.