Напередодні Дня пам’яті та примирення й Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, які щорічно відзначають 8 та 9 травня, доцентом кафедри початкової освіти Т. В. Філімоновою спільно зі здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти групи 548 спеціальності 013 Початкова освіта факультету педагогічної та соціальної освіти Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського було проведено патріотичний виховний захід «Ми пам’ятаємо! Ніколи знову!».
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насильством світового масштабу, людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни. Тим, хто загинув на її фронтах, в окопах і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.
Героїзм та жертовність у Другій світовій війні нагадують про те, як легко втратити мир і як важко його повернути.
Друга світова війна не оминула жодної української родини. Пам’ятаймо й шануймо усіх, кого торкнулася ця жахлива сторінка нелюдської історії.
В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському стилі.
Цей день встановлений задля вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих.
Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.
Студенти пригадали страшні події, які сталися 77 років тому, вшанувати пам’ять загаблих учасників Другої світової війни та зазначили, що: «…Багато років Україна не знала війни. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще кількароків тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину, так чи інакше, опалило полум’я військових дій. До недавнього часу ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям слава!»,а тепер ці слова набули нового змісту.
Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумніву, що це герої – хлопці і дівчата, що зі зброєю в руках захищають кордони нашої України, лікарі, які повертають поранених з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.
Слова «Слава Україні – Героям слава!» перестали бути просто вітанням – це віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, що є засвідченням справжнього патріотичного подвигу».
Ми добре знаємо ціну війни й пам’ятаємо, яким страшним лихом вона обернулася для світової спільноти. Саме ця пам’ять має стати запорукою того, що в майбутньому така трагедія більше не повториться. Ніколи знову!
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.