Коли летиш думками у світи

І чуєш гарне слово «винахідник»,

Його одразу пригадаєш ти,

Адже Він – геній, істинний дослідник!

Шановний Василю Івановичу!

     У славетний ювілейний День народження Вас щиро вітають колеги, учні, співробітники та науково-педагогічні працівники освітньої галузі.

     Складаючи глибоку шану та подяку за відданість, наполегливість, сміливість, цілеспрямованість, мудрість та вірність вітчизняній освіті, ми прагнемо бути гідними послідовниками.

     Промовистим свідченням невтомності, воління досконалості та жаги нових знань є Ваш життєвий шлях довжиною в
90 років.

     Дитинство пролетіло птахом, як один день. Молодість – обпалена війною, а далі – життя, присвячене освітянській діяльності. Біографія Василя Івановича дійсно заслуговує на увагу й повагу.

     Гуйтур Василь Іванович народився 18 вересня 1932 р. в с. Кулачин Снятинського району Івано-Франківської області. У 1949 р. вступив на будівельний факультет Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту, який закінчив із відзнакою у 1954 р.

     Упродовж 1956-1966 рр. працював викладачем, заступником директора з навчальної роботи та директором у технікумі залізничного транспорту, а також у житлово-комунальному технікумі у м. Чернівці. Тоді ж став депутатом Чернівецької міської ради V, VI та VII скликань (1957, 1959, 1961). З відзнакою закінчив економічний факультет вечірнього університету в місті Чернівці (1963).

     У 1966 р. вступив до аспірантури, а після захисту в 1970 р. кандидатської дисертації був призначений на посаду декана Миколаївського інженерно-будівельного факультету Одеського інженерно-будівельного інституту і завідувачем кафедри теоретичної і будівельної механіки. У 1975 р. став доцентом.

     Василь Іванович Гуйтур має багато державних нагород. За період роботи в Миколаївській філії Одеського інженерно-будівельного інституту він був нагороджений знаками «Переможець соцзмагань» (1974, 1976, 1977) та «За відмінні успіхи в роботі». Указом Президії Верховної Ради УРСР від 2 серпня 1982 р. йому присвоєне почесне звання заслуженого раціоналізатора УРСР, а в 1984 р. Василь Іванович був нагороджений медаллю «Ветеран праці».

     Після реорганізації інженерно-будівельної філії у 1984 р. В. І. Гуйтур був переведений на посаду керівника наукової бригади з перспективних розробок до Інституту імпульсних процесів і технологій Академії наук України. З 1986 р. він – доцент МДПІ, а з 1991 р. – керівник кафедри методики фізики та загальнотехнічних дисциплін. Під час роботи на кафедрі йому було присвоєно вчене звання професора. Упродовж 1996-2000 рр. Василь Іванович працював проректором з наукової та методичної роботи Миколаївського державного педагогічного інституту.

     У 1989 р. закінчив з відзнакою інститут патентознавства і був нагороджений нагрудним знаком «Відмінник винахідництва і раціоналізації», а в 1992 р. він став відмінником освіти України.

     На основі багаторічних досліджень Василем Івановичем розроблено такі основні наукові напрями: вібровакуумсилова технологія особливо щільного формування дисперсних, порошкових і волоконних матеріалів із жорстких та особливо жорстких сумішей; вібровакуумультразвукова технологія активації дисперсних сумішей та рідин; опріснення морської та солоної води.

     В. І. Гуйтур займається винахідництвом з 1967 р., є автором більше чотирьохсот винаходів, більшість з яких запатентовані в Україні, закордоном – 7, а також має 94 авторських свідоцтв. Науковим доробком є 214 праць, серед яких 33 – це монографії та посібники.

     Гордий перелік офіційних відзнак та нагород не здатний передати невичерпної поваги та подяки за Вашу самозречену роботу.